Конспект доповіді Lela Tsiskarishvili, Executive Director of the Georgian Centre for Psychosocial and Medical Rehabilitation of Torture Victims (GCRT) and President of International Rehabilitation Council for Torture Victims (IRCT), що була представлена на вебінарі ‘Hot Topics‘ організована ECNP Traumatic Stress Network, 14.04.2022. Відеозапис доступний тут. Відеозапис українською доступний тут.

Здебільшого зґвалтування відбуваються у громадських місцях та мають на меті три основні причини:

• В присутності інших жінок, дітей з метою вселення страху
• В присутності інших солдат, щоб продемонструвати згуртованість  та солідарність з іншими солдатами
• В присутності інших членів громади з метою повного придушення волі та морального духу

Жертвами зґвалтування під час війни стають жінки будь-якого віку, діти та чоловіки. 

За оцінками ООН у зоні конфлікту на кожне зареєстроване зґвалтування приходиться від 10 до 20 не зареєстрованих. 

• Під час вторгнення червоної армії в Берлін під час другої світової війни зафіксовано 1 000 000 випадків зґвалтування 
• Друга світова війна нараховує 1900 000 випадків  зґвалтованих жінок 
• Геноцид в Руанді від  250 000 до 500 000 зґвалтованих жінок та дівчат 
• Боснія-Герцеговина від 10 000 до  50 000 зґвалтованих жінок та чоловіків 
• Від 200 000 до  400 000 бенгальських жінок утримувалися в таборах ґвалтувань пакистанськими солдатами.

Жорстокість та рабство 

• Згвалтування під час війни супроводжується елементами садизму, ксенофобії та ворожого ставлення до жінок
• Жорстокість також проявляється при нанесенні тілесних ушкоджень
• Під час війни  жінок тримають у полоні для того, щоб солдати були сексуально задоволені та  масово гвалтували якнайбільше жінок та дівчаток.

Згвалтування під час війни має на меті так звані етнічні чистки та геноцидне згвалтування: 

•  Як військово-етнічний засіб здійснюється з метою запобігання народження дітей, що належать до етнічної групи супротивника, шляхом вбивства, стерилізації та заподіяння психологічної шкоди при заплідненні  дітьми, що належать до етнічної групи ворога.
• Гендерне знищення

На жаль така жорстокість є невід’ємною складовою кожної війни. 

Фізичними наслідками зґвалтування  є:

• Хвороби які передаються статевим шляхом, ВІЛ інфікування
• Травматичні пошкодження генітальних ділянок
• Ректальні ураження
• Оральні ураження
• Ризики небажаних вагітностей
• Незрозумілі з медичної точки зору порушення сечовивідних шляхів
• Інфекції сечовивідних шляхів

Психологічними наслідками зґвалтування є:

• Гостра реакція на стрес
• ПТСР
• Депресія
• Генералізований тривожний розлад
• Залежність від психоактивних речовин
• Травматичний синдром згвалтування (є дуже складним в лікуванні та реабілітації)

Травма зґвалтування під час війни є сукупною, оскільки травматичний досвід отримується шляхом множинних травматичних подій (втрата рідних та близьких, полон та тортури, вимушена міграція і т.д.) 

Також травма зґвалтування в контексті війни є колективною, оскільки страждання зґвалтованих жінок переживаються та контейнуються іншими членами громади.

 Практичний досвід

Допомога постраждалим від насильства має відповідати наступним критеріям:

• КОНФІДЕНЦІЙНІСТЬ, ІНФОРМОВАНА ЗГОДА (постраждалий має знати, що відбуватиметься, який план зустрічі, які інтервенції ви застосовуватиме, чому їх), БЕЗ ФОТО І ВІДЕОФІКСАЦІЇ
• Обізнаність про травму ( всі ті хто працює з постраждалими від сексуального насильства (лікарі, правозахисники, волонтери, журналісти і т.д), мають володіти  знаннями про отриману травму та мати  навички роботи з такими постраждалими задля запобігання ретравматизації!) УНИКАЙТЕ ІНТЕРВ‘Ю ПРО ДЕТАЛІ ТОГО ЩО ТРАПИЛОСЬ З ПОСТРАЖДАЛИМИ В ПЕРШІ ДНІ ПІСЛЯ ТРАВМИ І НІКОЛИ НЕ ПРОВОДЬТЕ ТАКЕ ІНТЕРВ’Ю В ПЕРШІ ДНІ ПІСЛЯ ТРАВМИ З ДІТЬМИ ТА ПІДЛІТКАМИ!
• Орієнтованість на постраждалого (будь-які види інтервенцій мають бути орієнтовані на постраждалого) 
• Потреби та права в основі (всі потреби та права постраждалого мають бути прийняті до уваги). 
• Міжсекторальна взаємодія
• Ефективна система перескерування
• Міждисциплінарний підхід

Більш детально про наслідки для психіки від тортур та зґвалтування та аспекти застосування Стамбульського протоколу в записі лекції проф. Хаустової О.О. 

Перешкоди які можуть трапитися на шляху отримання допомоги:

• Згвалтовані діти часто не знають з ким можуть поговорити про те що відбулося, а також утримуються від цього через почуття сорому
• В деяких країнах можуть бути повністю відсутні надійні шляхи повідомлення про згвалтування
• Згвалтування супроводжується соромом та стигмою
• Сім’ї можуть потерпіти вигнання з їхньої громади після повідомлення про згвалтування
• Cтрах здатися гомосексуалістом, женоподібним або носієм ВІЛ-інфекції змушує чоловіків, які стали жертвами згвалтування, з великою ймовірністю не повідомляти про те, що сталося з ними.

Основні елементи багатосекторального реагування на сексуальне насильство.  

Послідовність надання необхідної допомоги за протоколом виглядає наступним чином:

Медичний сектор

• Вирішення основних проблем зі здоров’ям  потерпілого
• Збір медичного анамнезу та анамнезу насильства
• Проведення експертизи щодо сексуального насильства
• Документування та лікування отриманих травм
• Проведення обстеження на ІПСШ/ВІЛ/вагітність
• Забезпечення екстреної контрацепції та постконтактна профілактика (PEP) ВІЛ-інфекції
• Збір судово-медичних доказів та підтримка  ланцюжка доказів
• Оформлення медичної документації 

Далі необхідно з’єднати потерпілого з правоохоронними органами

Виконавче право:

• Забезпечення безпеки та захисту постраждалої особи
• Опитування потерпілого, збір свідчень та заповнення журналу реєстрації подій або відповідного журналу
• Оглядання місця злочину та розпочинання кримінального розслідування
• Пред’явлення звинувачення; добивання арештів
• Дотримання ланцюжка доказів

Робота з медичним сектором для досягнення доказової бази 

Направити потерпілого до психосоціального фахівця або іншій органів підтримки

Психологічне/ментальне здоров’я:

• Надання постраждалому індивідуальної консультації
• Обговорення із постраждалим питання про відновлення справедливості
• Надати групову консультацію
• Робота з постраждалим з приводу стигми та неприйняття
• Робота з постраждалим та громадою, щоб посприяти реінтеграції та соціальному визнанню
• Сприяння в діяльності, що приносить дохід
• Проводити роз’яснювальну роботу з членами громади, які також  постраждали

Супровід потерпілого до поліцейського відділення

Правовий/судовий сектор:

• Приймання свідчень постраждалого
• Вивчення правоохоронних та медичних документів
• Підтримання бажання постраждалого добиватися  правосуддя
• Робота з постраждалим над створенням справи  проти злочинця
• Застосування відповідних законів
• Надання доказів у суді
• Притягнення винних до відповідальності

Співпраця з медичний сектором для отримання доказової бази                                                                

 Досвід надання допомоги Грузинського центру психосоціальної та медичної реабілітації жертв тортур (GCRT).

До складу центру входить мультидисциплінарна команда 

• лікаря загальної практики, 
• гінеколога, 
• психіатра
• психотерапевтів (дитячих та дорослих), 
• соціальних працівників.

В основі роботи лежить 3-фазна модель

• Безпека та стабілізація
• Пам’ять та жалоба
• Відновлення

План роботи з постраждалими

• визначення необхідної допомоги
• оцінка
• план втручання
• супровід у суді
• документація
• робота з сім’ями
• робота з іншими агенціями
• втручання на рівні громади
• моніторинг та оцінка

Робота з пацієнтами які пережили насильство та тортури не може починатися до тих пір допоки пацієнт не відчуває себе в безпеці та будуть забезпечені його основні базові потреби

МІЖНАРОДНІ КЕРІВНИЦТВА ДЛЯ ФАХІВЦІВ

International Protocol on the Documentation and Investigation of Sexual Violence in Conflict 

Second edition of the International Protocol on the Documentation and Investigation of Sexual Violence in Conflict

Clinical management of survivors of rape : a guide to the development of protocols for use in refugee and internally displaced person situations

ЦЕНТРИ ДЛЯ ЗВЕРНЕННЯ УКРАЇНА

Гаряча лінія ЛаСтрада  – національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації

Київ

Київський Міський Центр гендерної рівності, попередження та протидії насиллю (прихисток 24/7 + психологічна реабілітація)

+380442721500

kmc.gender@gmail.com

ЮрФем: підтримка – Jurfem

Ініціатива спрямована на допомогу постраждалим від сексуального насильства, зґвалтування, сексуальних домагань тощо, а також постраждалим від всіх видів гендерної дискримінації. У рамках цієї ініціативи Ви можете: зателефонувати нам 068-145-55-90 (телефонуйте з понеділка по п’ятницю з 9 до 18 години) написати у Telegram, Viber, Signal

Проєкт “Сильні” надає допомогу потерпілим від зґвалтувань російськими солдатами. А саме:

* оплата медичних послуг та реабілітації

* проведення  психотерапії

* консультація юристів, документування факту воєнного злочину, задля використання свідчень у міжнародному суді з прав людини. 

Запит потерпілого чи потерпілої від згвалтування, чи їхніх батьків, Є АНОНІМНИМ.

Потрібно звернутись за електронною поштою: sylni.ukraine@gmail.com

Або за номером телефону у месенджерах: +380932173561 (Viber, Telegram, WhatsApp).

Київ та Київська область:

“ГО Дівчата” надають психологічну допомогу зґвалтованим під час війни

Контакти: 

helpgodivchata@gmail.com або за номер телефону 073-46-03-860

Дніпро:

ГО Форпост

Якщо ви знаєте про спеціалізовані центри надання допомоги у вашій громаді – повідомте нас! 

 Ужгород, Хуст, Вінниця, Рівне, Харків

Гуманітарна місія “Проліска”, звернутися за допомогою можна за номером гарячої лінії 0932022232

Хмельницький:

Клініка психосоматики “Менталіс”, Соборна, 9 Хмельницький. ГО” Інститут психосоматики та травмотерапії”